СКАТ
Блок автоматичного керування роботою катодного перетворювача
Перший робочий зразок пристрою - Система Контролю Автоматична Тирристорна (абревіатура СКАТ) був розроблений в 2000 році за технічним вимогам ВАТ «Дніпропетровськгаз». Блок керування призначався для модернізації наявних катодних перетворювачів на об'єктах замовника.
Подальші модифікації блоку автоматичного керування роботою катодних перетворювачів СКАТ велася в напрямку надійної стабільного підтримки «захисного» потенціалу, економії споживання електроенергії, зменшення коефіцієнта пульсації вихідної напруги, підвищення надійності роботи в складних кліматичних умовах. Зазначені доопрацювання сприяли збільшенню терміну служби анодних заземлювачів, зменшенню корозійних пошкоджень трубопроводів і збільшенню їхнього «експлуатаційного ресурсу».
У 2003 році розроблено та успішно експлуатується на об'єктах ВАТ «Дніпропетровськгаз» до теперішнього часу «реверсивний» блок управління «Скат-Р», призначений для підтримки «захисного» потенціалу УКЗ в зоні істотного впливу «блукаючих струмів». Визначення (знаходження) ймовірного джерела(ів) «блукаючого струму», досить ефективно здійснюється певним рядом заходів і реєстрацією потенційних діаграм (електрометричного діагностика об'єкта) Універсальним реєстратором «Прима-2005 М».
Блок автоматичного керування призначений для модернізації існуючих катодних перетворювачів, що експлуатуються для захисту підземних металевих комунікацій від корозії в полях «блукаючих» струмів. Блок автоматично підтримує потенціал в «точці дренування» в межах заданого (встановленого). Робота блоку автоматики забезпечує значну економію електроенергії, подовжує термін служби анодного заземлення, підтримує більш «сприятливу» корозійну ситуацію на підземних трубопроводах.
Основні технічні і метрологічні характеристики | |
---|---|
Струм, що комутується, не більше, A | 80 |
Установка потенціалу в «точці дренування», В | от -1 до -2,5 |
Розміри блоку управління, мм | 190 х 95 х 80 |
Вага, кг | 0,1 |
Кілька десятків пристроїв з успіхом експлуатуються до теперішнього часу на об'єктах ВАТ «Дніпропетровськгаз», НУМА УГП «Укрхімтрансаміак» та інших.